ОНУФРІЄНКО Юрій Іванович

ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Льотчик-космонавт (84/342). Перебував у Космосі 1 рік 14 діб 14 годин 46 хвилин 52 секунди.

Поза межами човна – 42 години 32 хвилини.

З робітничої родини.

Народився 6 лютого 1961 р. в с. Рясному Золочівського району Харківської області СРСР (нині –

Золочівський район Харківської області України).

Закінчив Єйське вище військове авіаційне училище льотчиків ім. В. Комарова (1978-1982), Міжнародний центр навчальних систем (1992-1994).

Служив льотчиком, старшим льотчиком 229-го авіаційного полку винищувачів-

бомбардувальників (1982-1984), старшим льотчиком 209-го авіаційного полку винищувачів-

бомбардувальників (1984-1989) Далекосхідного військового округу, в загоні космонавтів (1989-2004), заступником начальника 1-го управління Центру підготовки космонавтів ім. Ю. Гагаріна (з

2004).

Космонавт-дослідник (1991).

Герой Російської Федерації (1996).

Кавалер французького ордена Почесного легіону (1997), російського ордена «За заслуги перед

Вітчизною» IV ступеня (2004).

Нагороджений двома медалями NASA: «За космічний політ» і «За суспільні заслуги».

Здійснив два космічні польоти.

Під час першого на човні «Союз ТМ-23» (1996) працював на орбітальному комплексі «Мир».

Здійснив шість виходів у відкритий Космос.

Під час другого на американському човні «Endeavour STS-108» (2001-2002) працював на

орбітальному комплексі «МКС». Брав участь в монтуванні вантажної стріли, центральної секції

SO, а також антени, апаратури «Платан-М». Здійснив два виходи у відкритий Космос.

Серед друзів та близьких знайомих О. – Ю. Усачов, О. Поліщук, Ш. Люсід, М. Тюрін, К. Уолз, Д.

Бьорш та ін.

***

ЗАЛИШАЮСЯ РОМАНТИКОМ

,

з життєвого кредо Ю. Онуфрієнка

Я з всім своїм досвідом в порівнянні з космосом така маленька, мікроскопічна людина, що

залишуся романтиком на все життя, що залишилося.

ЗА ПРОГРАМОЮ, із службової доповідної «Четверта основна експедиція на МКС»

ЕКІПАЖ:

командир МКС – Юрій Іванович Онуфрієнко.

бортінженер-1 – Карл Ервін Уолз.

бортінженер-2 – Деніел Уїлер Бьорш.

Командир МКС і транспортного човна «Союз ТМ»:

Полковник ВВС РФ Юрій Іванович Онуфрієнко; 2-й політ, 342-й космонавт миру, 84-й космонавт

Росії.

Бортінженер-1 МКС і транспортного човна «Союз ТМ»:

Полковник ВВС США Карл Ервін Уолз; 4-й політ, 300-й астронавт світу, 188-й астронавт США.

Бортінженер-2 МКС і транспортного човна «Союз ТМ»:

Капітан 1-го рангу ВМС США Деніел Уїлер Бьорш; 4-й політ, 299-й астронавт світу, 187-й

астронавт США.

Тривалість польоту: 195 діб 19 годин 38 хв. 13 сек.

ЗАВДАННЯ КОСМІЧНОГО ПОЛЬОТУ:

виведення екіпажа МКС-4 на човні «Шаттл» UF1;

обслуговування операцій по стикування і розстикування човнів «Прогрес М1-7», «Прогрес М1-8» і

«Спейс Шаттл»;

розвантаження човнів «Прогрес М1-8» і «Шаттл»;

продовження робіт по розгортанню станції і підтримці її працездатності;

виконання позачовнової діяльності – два виходи на РС МКС із стикувального відсіку СО1 «Пірс» і

чотири виходи з шлюзової камери «Квест» АС на АС МКС;

виконання програми науково-прикладних досліджень і експериментів за замовленням

«Росавіакосмосу», японського космічного агентства NASDA і європейського космічного агентства

EKA.

виконання робіт за програмою експедиції відвідин ЕП-3;

передавання зміни експедиції МКС-5 і повернення екіпажу експедиції МКС-4 на кораблі «Шаттл»

польоту UF2.

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ПОЛЬОТУ:

Прийнято два шаттли, що доставили центральну секцію SO основної ферми, мобільний

транспортер МТ і мобільну систему обслуговування MBS.

Прийняті і розвантажені вантажний човен «Прогрес М1-8» і вантажний модуль «Leonardo».

Прийнята російська експедиція відвідин на човні «Союз ТМ-34» (з другим космічним туристом).

Виконано цикл випробувань маніпулятора SSRMS.

Продовжені наукові дослідження за російською і американською програмами.

Виконано 30 науково-прикладних досліджень та експериментів.

Станція передана екіпажу 5-ої основної експедиції.

ІСНУЄ МОВА КОСМОСУ, з кореспонденції І. Лисова «Гудок електровоза на орбіті, або Політ

STS-110»

Третій день на «Атлантісі» розпочався, коли човен і станцію розділяло не більше 3000 км.

В цей же час підйом був і у четвертої експедиції на МКС – програма польоту передбачала

незвично велику кількість спільних робіт, і розпорядок дня вирішили повністю сумістити.

Стикування було призначене на 16:06, а поки Юрій Онуфрієнко налаштував камкордер для запису

зустрічі екіпажів і взяв зразки повітря.

До 13:45 Блумфілд і Фрік виконали маневр, котрим починається завершальний етап зближення з

відстані в 8 морських миль.

«Атлантіс» ніби підпірнув і до 15:05 був вже в 500 м знизу від орбітального комплексу. Через 10

хвилин на дальності 180 м Майкл Блумфілд перейшов на ручне управління і акуратно вивів

«Атлантіс» в точку попереду станції – «на вектор швидкості».

О 16:05 над територією Китаю відбувся дотик стикувального вузла шаттлу до вузла гермоадаптера

PMA2. Бортінженер станції Ден Бьорш відзначив цю подію ударом в судновий дзвін, як це робив

колись перший командир МКС Білл Шеперд. За статутом це справа – ніби командирська. Втім, що, власне, Юрію Онуфрієнкові до статуту і традицій американських ВМС?

…Хоч на МКС в цей час знаходилося десять чоловік (сім з них – екіпаж шаттлу «Атлантіс»), до

преси вийшов один Юрій Онуфрієнко. Це можна пояснити тим, що, по-перше, прес-конференція

проводилася за російською програмою, а, по-друге, американці готувалися до виходу у відкритий

космос. Бортінженери МКС Карл Уолз і Денієл Бьорш теж були зайняті. Посипалися запитання.

– Ви на орбіті вже більше ста діб. Могли б назвати