п. Ясинський.
ЗЛОВІСНИЙ ГОРБ, вірш І. Сєвєряніна «Весняна яблуня», присвячений І. Ясинському
Весенней яблони, в нетающем снегу,
Без содрогания я видеть не могу:
Горбатой девушкой – прекрасной, но немой -
Трепещет дерево, туманя гений мой...
Как будто в зеркало, смотрясь в широкий плес,
Она старается смахнуть росинки слез
И ужасается, и стонет, как арба,
Вняв отражению зловещего горба.
Когда на озеро слетает сон стальной,
Бываю с яблоней, как с девушкой больной,
И, полный нежности и ласковой тоски,
Благоуханные целую лепестки.
Тогда доверчиво, не сдерживая слез,
Она касается слегка моих волос,
Потом берет меня в ветвистое кольцо,-
И я целую ей цветущее лицо.
РЕКОМЕНДУЄТЬСЯ ДО ВИЛУЧЕННЯ, з офіційного висновку спецхрану РНБ на книгу І.
Ясинського Роман мого життя»
Оцінки подій і осіб, що згадуються в мемуарах, в більшості випадків невірні і в деяких місцях
автор впадає у вульгарність.
Крім того, позитивно згадуються Кирилов В. (с.335, 348), Савінков Б. (с.308, 348, 353), Ліліна З.
(с.236), Дибенко (с.328, 347). На с. 341 вихваляється Зіновієв.
Рекомендується до вилучення з бібліотек і книготоргової мережі.