боротьбі з диктатурою. Антифашистську спрямованість мають роман «Нічне навчання» (1938) і трилогія «Крілон» (1941–1943). Повісті «Пан супроти Спарти» (1946), «Прибій» (1946) на сюжет «Одіссеї», філософсько-історичні романи «Мрії про троянди і полум'я» (1949) та «Хмари над Метапонтом» (1957) пройняті духом символізму. Автор роману «Епоха його величности» (1960) про правління Карла Великого.

Юнсона вважають одним із найвизначніших шведських літераторів. 1957 року він став членом Шведської академії. Разом із Гаррі Мартінсоном у 1974 році дістав Нобелівську премію — «за майстерність прози, що охоплює багато країн та епох і служить ідеї свободи».