Кулиняк Данило - 2 книг. Главная страница.

Данило Кулиняк - український поет, прозаїк, журналіст, публіцист, історик
, еколог.

Данило Іванович Кулиняк народився 2 квітня 1948 р. в селі Старий Кропивник Дрогобицької (нині Львівської) області в українських Карпатах у родині священнослужителя греко-католицької церкви.
Зростав у багатодітній родині, яка дуже бідувала.
1963 р. закінчив Сокальську школу-інтернат і вступив до Херсонського мореплавного училища.
16 грудня 1964 р. заарештували співробітники КДБ по Херсонській області за створення підпільної молодіжної організації «Вісник свободи України».

Засуджений не був, оскільки ще не мав 18 років. 1966 р. вступив до літературного інституту ім. Горького Спілки письменників СРСР в Москві, який закінчив у 1972 р. Жив у м. Ромни, що на Сумщині. Працював на посаді науковця в місцевому краєзнавчому музеї, займався археологією, вивчав унікальні документи.

Восени 1972 р. переїхав до Києва, де перебував на нелегальному становищі, оскільки саме в той рік були проведені арешти багатьох українських патріотів.
1973 р. був (незаконно) відправлений на службу в армію на Забайкалля.
1976 р. разом з дружиною письменницею Наталею Околітенко оселився в с. Лютіж Вишгородського району Київської області.
З 25 до 29 квітня 1986 р. (під час ядерного вибуху реактора на ЧАЕС) був у відрядженні на Чорнобильщині.

Після катастрофи на АЕС Данило Кулиняк став одним із ініціаторів заснування спеціалізованої історико-культурницької експедиції в «зоні відчуження» й керівником її Чорнобильської групи.

Данило Іванович Кулиняк — один із натхненників створення української екологічної організації «Зелений світ», автор численних книжок і понад трьох тисяч публікацій у вітчизняних та зарубіжних ЗМІ, член Національної спілки письменників України, Національної спілки журналістів України, має звання «Заслужений журналіст України». Він — лауреат кількох премій за журналістську діяльність і літературну творчість.
Д. Кулиняк був державним інспектором рибоохорони Київської держрибінспекції, боровся з браконьєрами, рятував водойми та їх мешканців.
Зазнав переслідування — його твори були заборонені, їх не друкували, не видавали.
Перша збірка поезій «Біля вогнища» видана аж у 1981 р.
Потім були книжки «Невідкриті острови» (1985), «Між берегами» (1987), «Телескопи криниць» (1990 р.), «Соловецький в’язень» (1991), «Од Калниша вісті» є доповненим перевиданням.
З початку 1990-х активно співпрацював із українською редакцією радіо «Свобода», був оглядачем редакції журналу «Надзвичайна ситуація», головним редактором журналу «Натураліс — все про довкілля». Окремі його твори перекладено російською, латиською іпольською мовами.

2012 — нагородили премією імені Олександра Олеся за найкращу збірку лірики «Підводний материк».

2013 — одержав премію імени Івана Франка у галузі інформаційної діяльности (номінація «За найкращу публікацію у друкованих засобах масової інформації») за нарис «Благочестя нерушимий блюститель Данило Братковський».

Данило Кулиняк — директор Всеукраїнського благодійного фонду імени Петра Калнишевського, головний редактор часопису Всеукраїнського товариства політв’язнів і репресованих «Зона».

http://dovidka.biz.ua/danilo-kulinyak-biografiya/