Бережний Василь Павлович - 70 книг. Главная страница.

Василь Павлович Бережний (* 26 червня 1918, Бахмач — † 19 березня 1988, Київ) — український письменник і журналіст.
Народився в селі Бахмач (Чернігівська область) у селянській родині. Після закінчення загальноосвітньої школи поступив в Український технікум журналістики в Харкові. Друкуватися почав з 1936 року.
Закінчивши у 1937 році технікум, Бережний працював в редакціях газет «Прапор комуни» у Бахмачі, «Молодий комунар» у Чернігові. Як згадував уже в зрілому віці, ще під час навчання в Харкові йому трапилося побувати в обсерваторії, уперше подивитися на небо в телескоп. Гострі піки місячних гір, освітлені сонячним світлом, їхні різкі тіні, тріщини, Пряма Стіна, схожа на циклопічну інженерну будівлю, — все це залишило приголомшливе, незабутнє враження. Ця подія надихнула його написати своє перше науково-фантастичне оповідання «Планета житиме», яке було надруковане в 1938 році.
Велику Вітчизняну війну Бережному, що проходив кадрову службу в танкових військах, довелося зустріти на землях Західної Білорусі, вже в червні взявши участь у кровопролитних боях під Гродно і Барановичами. Потім — відступ, з важкими оборонними боями до самої Вязьми, важке поранення, вороже оточення. З жовтня 1943-го він знову в діючій армії, на Першому Білоруському фронті. Його участь у війні відзначено бойовими нагородами.
Після війни Бережний повертається до журналістської роботи — працює в редакціях газет «Молодь України», журналів «Дніпро», «Вітчизна», «Україна». У 1952 році закінчує Київський університет ім. Т. Г. Шевченка. Усе активніше включається в літературну роботу — виступає з критичними рецензіями і статтями, нарисами, оповіданнями, незабаром береться і за повісті. У 1948 році з'являється його перша збірка документальних нарисів «За кермом». Потім виходять збірки «Сторінки життя» у 1952 році, «Кораблі сходять зі стапелів» у 1959. Його перу належать також повість про тодішнє сільське життя «Зелене море» (1955), пізня повість «Колюче терня» (1966).
Жив у Києві. Крім того, Василь Бережний перекладав з російської мови романи А. Коптєлова, п'єси М. Погодіна, А. Софронова. Він також є автором літературного портрета «Олесь Гончар» (1978).
Найбільш повно розкритися Василю Бережному вдалося в жанрі наукової фантастики. Уже його перша науково-фантастична повість «У зоряні світи» була надрукована видавництвом «Молодь» у 1956 році тиражем у 65 тисяч екземплярів. А в 1958 це ж видавництво перевидає її тиражем у 100 тисяч. Фантаст Бережний досягає чималої популярності, всі його наступні книги наукової фантастики незмінно друкувалися і перевидавалися масовими тиражами.
З під його пера вийшло півтора десятка науково-фантастичних повістей, а також більше півсотні оповідань, які були об'єднані в десяток збірок. Твори Бережного були перекладені на багато іноземних мов: англійська, угорська, іспанська, латиська, молдавська, польська, російська, словацька, французька.
В. Бережний був учасником Першого Всесвітнього симпозіуму письменників-фантастів, що проходив у Токіо (Японія) у 1970 році в рамках Міжнародної виставки ЕКСПО-70, а також Третього Європейського конгресу фантастів у Польщі у 1976 р.
Помер письменник 19 березня 1988 року в Києві.

Повісті
1956 — В зоряні світи
1961 — Голуба планета
1963 — Дем'янко Дерев'янко, або Пригоди електронного хлопчика
1965 — Істина поруч
Дилогія 1970 — Археоскрипт, 1981 — Архітектурна фантазія
1970 — У промінні двох сонць
Дилогія 1971 — Під крижаним щитом, 1986 — До Золотого Сонця
1971 — Сакура
1975 — Молодший брат Сонця
1975 — Селенітка
1978 — Космічний Гольфстрім
1984 — Лабіринт
Збірки
1960 — Оаза в льодах
1962 — В небі — Земля
1970 — У промінні двох сонць
1971 — Під крижаним щитом
1975 — Повітряна лінза
1978 — По спіралі часу
1978 — Повернення «Галактики»
1980 — Космічний Гольфстрім
1984 — А до нас кит приплив (оповідання для дітей)
1986 — Лабіринт
Оповідання
1938 — Планета житиме
1958 — Чого не побачило скляне око
1959 — Повернення «Галактики»
1960 — Оаза в льодах
1960 — А ви ще не були на Марсі?
1960 — Чудодійний екстракт
1960 — Сонячне озеро
1962 — Таємнича статуя
1963 — Останній рейс «Бурана»
1964 — Формула життя
1966 — Останній шанс
1966 — Аппарат інженера Сороки
1968 — Експедиція в природу
1970 — Ефемерида кохання
1970 — Закарбоване в серці
1971 — Легенда про щастя
1971 — Космічна Ніагара
1971 — Спалах у небі
1971 — Контакт цивілізаці
1971 — «Сомнус моментаріум»
1971 — Музичній атавізм
1971 — Марсіанка
1971 — Синьосвітна богиня
1971 — Трагедія вулканної гори
1972 — Феномен ноосфери
1972 — Материн голос
1975 — Сонячна сага
1975 — Таємниця Дому вічності
1975 — Міжпланетний смерч
1975 — Повітряна лінза
1975 — Аварія
1975 — В космічній безвісті
1975 — Трівіум харонтіс
1975 — Сенсація на Марсі
1975 — Море Томи
1975 — Така далека подорож Чамхаба
1976 — Доля «Оракула»
1979 — Homo Novus
1980 — Експеримент «Корона»
1980 — Казус лінгва
1980 — Подарунок телепата
1980 — Брате мій, Орле
1980 — Юнак з моря
1980 — Детектор часу
1980 — Модель слави
1986 — Людина-маятник
1986 — Естафета Життя
1986 — Діти одного Сонця
1986 — Формула Космосу
1986 — Дарунки Шамбали
1986 — Загадкова Нова
1986 — Гравіантена Івана Мудрого
1986 — Тролейбусом до Хрещатика
1986 — Ох, ці телепати…
1986 — Віра-Віруня