ЛитВек - электронная библиотека >> Популярные авторы >> Іван Семенович Нечуй-Левицький

КОММЕНТАРИИ 914

Перехваченные письма
Анатолий Григорьевич Вишневский

Обычный еврейский роман о прошлом веке. Сейчас только ленивый еврей не пнет СССР и Россию. А чего бы не пнуть. За это ничего не будет. Никто не приструнит и не осудит. Свобода. Либерализм. А между тем, именно еврейское литературно-издательское лобби в Москве развалил и уничтожило Великую Русскую Литературу. А то, что это лобби сейчас нам демонстрирует, хотя бы в связи с этим романом, говорит о чисто еврейском фильтре, сквозь который русские авторы не проскакивают. Это длится не менее ста лет.

Михаил Белозёров     #189684
Киса
Татьяна Васильевна Грачева

Да...шок...Гоголь отдыхает...
Это естественно, столько оборотней всяких расплодилось и вампиров за последнее время...Да как легко чуют друг друга и находят...
Но. любовь победила...Ура!
За любовь!!!

Мария Титенич     #189683
Моя девушка - футанари (общий файл)
Дмитрий Виктим

Неожидано. Сначала подумал, что это эротика с японским привкусом. Но оказалось неожидано интересно. Идея, сюжет и особенно герои вызвали положительные эмоции. Спасибо автору!

Виталий     #189682
Земля-Анкария
Юрий Бор

Ну это не совсем литрпг, но все равно написано очень смешн, местами до слез)

Freddy     #189681
Операция «Артефакт» (авторская редактура)
Андрей Поздеев

Если бы не "проклятые американцы", этой книге цены бы не было. Надо поменьше мистику с политикой скрещивать, и тога народ потянется к ВАМ.

A1982345     #189678
Дети богини Кали
Анастасия Александровна Баталова

Роман уж слишком похож на более ранний роман другого автора — "Ломбард проклятых душ" Марии Шматченко (2012-2013 годов примерно). Тот же матриархат из-за генетического сбоя, тот же неизлечимо больной юноша, та же страна с тем же названием (Новая Атлантида), та же закрытая школа для сирот. И ещё много-много другого сходства в сюжетных линиях и в средствах выразительности. В мелочах даже угадывается сходство. Не понимаю, зачем надо было подражать до такой степени? Хотя бы придумала бы для своего государства другое название. В то Новая Атлантида — это уже наглость. Подозреваю, что именно из-за этого воровства Мария закрыла все свои страницы. И где теперь её искать?

Мне нравится у Марии гораздо больше. Может, потому что оригинал. Но там реально нет столько религии, как у Анастасии. Там всё в меру: вера не оскорбляется, но и не навязывается, никто их героев не восклицает без конца: "О Всемогущая!". Как у Баталовой. А уже переделывание Иисуса Христа в Девушку Кристу (Дочь их местной богини) и празднование Рождества Кристы — это уже какое-то богохульство и тянет на статью об оскорблении чувств верующих.

Я считаю, что это "гендерное зазеркалье" Анастасии Баталовой списано с "Зеркальной Земли" Марии Шматченко. Это моё мнение. Каждый имеет право на своё. Но я считаю, что столько совпадений случайными быть не могут! Фабула та же самая: мир-перевёртыш (мужчины стали как женщины, а женщины как мужчины из-за того, что произошёл сбой в генетеике), закрытая школа для сирот, главная героиня с детства любит главного героя, потом они все выпускаются, и потихоньку добиваются каких-то высот. Да, и главная героиня не остаётся с главным героем. Есть различая в сюжете, но их мало. Фабула, повторюсь, та же самая. И это при той же самой идее.
Ну, уж Новая Атлантида и там, и здесь, при том, что она и там, и здесь матриархальная. Это — уже наглость, согласитесь.

Саша     #189677
Герой поневоле
Артём Андреевич Горохов

мне понравилось. Сюжет необычный, не заезжанный и разноплановый. И мистика и фантастика и политика в одном. Вообще нравятся работы автора, имеет свой взгляд. В романе много событий, нет много болтовни.

Никита     #189675

ВСЕ КОММЕНТАРИИ

главная 1 2 3 4 ... 6 »
 

Нечуй-Левицький Іван Семенович - 85 книг. Главная страница.

Синоним: Іван Нечуй-левицький

Синоним: І С Нечуй-Левицький

Синоним: І С Нечуй - Левицький

Синоним: Іван еменович Нечуй-Левіцький

Нечуй-Левицький Іван СеменовичІва́н Нечу́й-Леви́цький

(25 листопада 1838 — 2 квітня 1918)



Нечуй-Левицький Іван Семенович
(1838-1918)
письменник, перекладач
Іван Семенович Левицький (літературний псевдонім — Нечуй) народився 25 листопада 1838 року в Стеблеві, в сім’ї сільського священика. Батько його був освіченою людиною прогресивних поглядів, мав велику домашню книгозбірню і на власні кошти влаштував школу для селян, в якій його син і навчився читати й писати. Змалку І.Левицький познайомився з історією України з книжок у батьківській бібліотеці. На сьомому році життя хлопця віддали в науку до дядька, який вчителював у духовному училищі при Богуславському монастирі. Там опанував латинську, грецьку та церковнослов’янську мови. Незважаючи на сувору дисципліну, покарання й схоластичні методи викладання, Левицький навчався успішно й після училища в чотирнадцятилітньому віці вступив до Київської духовної семінарії, де навчався з 1853 по 1859 рік. У семінарії захоплювався творами Т.Шевченка, О.Пушкіна та М.Гоголя. Закінчивши семінарію, І.Левицький рік хворів, а потім деякий час працював у Богуславському духовному училищі викладачем церковнослов’янської мови, арифметики та географії. 1861 року Левицький вступає до Київської духовної академії. Не задовольняючись рівнем освіти в академії, вдосконалює свої знання самотужки: вивчає французьку й німецьку мови, читає твори української та російської класики, європейських письменників Данте, Сервантеса, Лесажа та ін., цікавиться творами прогресивних філософів того часу. 1865 року І.Левицький закінчує академію із званням магістра, але відмовляється від духовної кар’єри й викладає російську мову, літературу, історію та географію в Полтавській духовній семінарії (1865—1866), в гімназіях Каліша (1866—1867) та Седлеця (1867—1872). Одночасно з педагогічною діяльністю І.Левицький починає писати. У 60-х роках він написав комедію «Жизнь пропив, долю проспав» і повість «Наймит Яріш Джеря». Працюючи в Полтавській семінарії, він у 1865 році створює повість «Дві московки». Згодом з’явилися оповідання «Панас Круть» та велика стаття «Світогляд українського народу в прикладі до сьогочасності», що побачили світ у львівському журналі «Правда», оскільки через Валуєвський циркуляр 1863 року українська література на Наддніпрянщині була під забороною. З 1873 року І.Левицький працює у Кишинівській чоловічій гімназії викладачем російської словесності, де очолює гурток прогресивно настроєних учителів, які на таємних зібраннях обговорювали гострі національні та соціальні проблеми. У той час І.Левицький, який пропагував у Кишиневі українську літературу, попав під таємний нагляд жандармерії. 1874 року вийшов у світ роман «Хмари», а наступного року — драматичні твори «Маруся Богуславка», «На Кожум’яках» та оповідання «Благословіть бабі Палажці скоропостижно вмерти». Пізніше письменник створює такі шедеври української літератури, як «Микола Джеря» (1878), «Кайдашева сім’я» (1879), «Бурлачка» (1880), «Старосвітські батюшки та матушки» (1884). 1885 року І.Нечуй-Левицький йде у відставку й перебирається до Києва, де присвячує себе виключно літературній праці. У Києві він написав оповідання «Пропащі» (1888) та «Афонський пройдисвіт» (1890), казку «Скривджені» (1892), повість «Поміж порогами» (1893). На початку століття письменник звертається до малих форм прози, пише здебільшого статті, нариси, зокрема статті «Сорок п’яті роковини смерті Тараса Шевченка» (1906) та «Українська поезія». До кінця життя І.Левицький жив майже у злиднях, у маленькій квартирі на Пушкінській вулиці, лише влітку виїздив до родичів у село або в Білу Церкву. До останніх сил працював, щоб завершити літературні праці. Останні дні провів на Дегтярівці, у так званому «шпиталі для одиноких людей», де й помер без догляду 1918 року. Поховано його на Байковому кладовищі. Іван Нечуй-Левицький увійшов в історію української літератури як видатний майстер художньої прози. Створивши ряд високохудожніх соціально-побутових оповідань та повістей, відобразивши в них тяжке життя українського народу другої половини ХIХ століття, показавши життя селянства й заробітчан, злиднями гнаних з рідних осель на фабрики та рибні промисли, І.Нечуй-Левицький увів в українську літературу нові теми й мотиви, змалював їх яскравими художніми засобами. На відміну від своїх попередників — Квітки-Основ’яненка та Марка Вовчка, він докладніше розробляв характери, повніше висвітлював соціальний побут, показував своїх героїв у гострих зіткненнях з соціальними умовами. У пореформений час ускладнювалися суспільні взаємини, виникали нові конфлікти між основними верствами населення. Розвиток капіталізму, пролетаризація селянства, яке заповнювало міста, зумовлювали появу нового типу спролетаризованого селянина та нові суспільні умови його життя в місті
. Одне слово, нові умови вимагали появи нових видів і жанрів, які б могли глибше й достеменніше охопити усю складність і розмаїття проявів тогочасного життя. Івана Нечуя-Левицького покликали до письменницької праці муза Шевченка, романи Тургенєва, повісті Гоголя і статті Писарєва. Надто ж поезія Шевченка, з якою він уперше познайомився в журналі «Основа» 1861 року i для якого вперше почав писати оповідання. Але журнал незабаром перестав виходити, і його задум залишився нездійсненим. У цьому невиданому оповіданні він вустами свого героя заявив: «Буду писати вірші, складу віршами книгу, таку, як «Катерина»... Напишу про діда Хтодося... про нещасних, прибитих долею... Про них! Про них!» Це була програма, над якою він працював ціле своє життя. Суспільно-політичні погляди та естетичні смаки Нечуя-Левицького формувалися у 60—70-х роках, в умовах жорстокої реакції і національного гноблення, коли діяв Валуєвський циркуляр про заборону українського слова. Водночас у ті часи інтенсивно розвивався капіталізм, виникають нові суспільно-економічні відносини і суперечності. Реформа 1861 року, формально скасувавши кріпацтво, не полегшила життя селянства, яке страждало від орендарів, промисловців, посесорів. Щоб прогодувати сім’ї, тисячі людей мандрують Росією в пошуках заробітків, скрізь стикаючись із свавіллям чиновників та промисловців, нової буржуазії, яка, так само як і поміщики, гнітила народ. В роки навчання в духовній семінарії І.Нечуй-Левицький у полеміках із студентами виробляв свої стійкі національні погляди на розвиток української нації та культури. Царський уряд устами Валуєва проголосив, що «ніякої особливої малоросійської мови не було, немає і бути не може». Здійснювалися широкі заходи з русифікації населення, заборони книжок та навчання рідною мовою, заборонялася діяльність українських культурних товариств. Нечуй-Левицький, не маючи змоги друкувати свої твори українською мовою на Наддніпрянщині, скориставшись допомогою П.Куліша, публікує у львівському журналі «Правда» статтю «Сьогочасне літературне спрямування» (1878), у якій гостро виступив проти шовіністичної політики російського уряду та деяких російських письменників. Пізніше, 1891 року, у статті «Українство на літературних позвах з Московщиною» він з ще більшою гостротою висловив протест проти гноблення українського народу царизмом. Естетичні погляди І.Нечуя-Левицького, окрім творів красного письменства, формувалися під відчутним впливом народної творчості. І.Франко вважав письменника найвиразнішим представником реалістичної школи. У статті «Сьогочасне літературне спрямування» основними принципами української літератури Нечуй-Левицький проголошує «реальність, народність та національність». Як реаліст, він орієнтувався на осмислення високих життєвих ідеалів і краси життя. Він виступав проти натуралізму, вимагав не копіювати, а узагальнювати явища життя, надихати їх художньою правдою. Письменник орієнтувався на свого вчителя Т.Шевченка, який, поклавши в основу своєї творчості народну пісню, «зумів повести народний епос в щиро народному дусі». Свої погляди на народну творчість Нечуй-Левицький виклав у праці «Світогляд українського народу від давнини до сучасності» (1868), яка й нині є корисним дослідженням у галузі української міфології. В ній письменник аналізує перекази, приказки, вірші, в яких відбито соціальні конфлікти й суперечності в гущі українського народу. Добре знаючи закулісні сторони церковного життя, він гостро критикує в цій праці вияви відступу від християнської моралі та благочестя в середовищі священнослужителів. За півстоліття творчої діяльності І.Нечуй-Левицький написав понад п’ятдесят високохудожніх романів, повістей, оповідань, п’єс, казок, нарисів, гуморесок, літературно-критичних статей. Його повісті «Причепа», «Гориславська ніч», «Дві московки», «Хмари», як згадував І.Франко, «читала вся Мала Русь з великою вподобою». А по-вісті «Кайдашева сім’я» та «Микола Джеря» й нині залишаються серед найкращих творінь української літератури. «Українська жизнь, — писав Нечуй-Левицький, — то непочатий рудник, що лежить десь під землею, хоч за його вже брались і такі високі таланти, як Шевченко; то безконечний матеріал, що тільки ще жде робітників, цілих шкіл робітників на літературному полі». Розквіт творчості письменника припадає на другу половину 70-х — початок 80-х років, коли вийшли його оповіді з народного життя «Микола Джеря», «Бурлачка», «Кайдашева сім’я», «Не можна бабі Парасці вдержатись на селі», «Благословіть бабі Палажці скоропостижно вмерти». У цих справжніх літературних перлинах письменник виявив велику майстерність у змалюванні народних характерів. Своєрідною рисою стилю Нечуя-Левицького є тонке поєднання реалістичної конкретності описів, великої уваги до деталей портретів та особистісних характеристик, побуту, обставин праці, особливостей мови та поведінки персонажів з живописною образністю, емоційністю, тяжінням до яскравих епітетів. Усе це разом ставить твори українського прозаїка в один ряд з творами кращих тогочасних російських та західноєвропейських письменників і виводить українське письменство за межі побутовизму та етнографізму минулої, дошевченківської доби. Однією з питомих рис творчого стилю письменника є його тонкий гумор у так званих антиклерикальних творах. У них, особливо в «Афонському пройдисвіті», він виявляє близькість своїх поглядів до гоголівських, до естетики української байки Григорія Сковороди та Євгена Гребінки. Його сміх і сатира зумовлені життєвими конфліктами й ніколи не мали на меті образу гідності людини, а навпаки, вселяли оптимізм і надію на краще життя.
** ...се переважно буденна мова українського простолюддя, проста, без сліду афектації, але проте багата, колоритна і повна тої природної грації, якою вона визначається в устах людей з багатим життєвим змістом. З огляду на високоартистичне змалювання селянського життя і добру композицію повість належить до найкращих оздоб українського письменства. /**Іван Франко про повість «Кайдашева сім’я».**/
Книга - Апокаліпсична картина в Києві. Іван Семенович Нечуй-Левицький - читать в ЛитВек

Жанр: Классическая проза

Серия: Класика української літератури #215

Год издания: -

Язык книги: украинский

Страниц: -

Доступен ознакомительный фрагмент книги!

Читать

Формат: fb2

 Купить

Аннотация к этой книге отсутствует.   На страницу книги

Комментировать   : 0 : 0 : 0 : 0 : 0 : 0  
Книга - Апокаліпсична картина в Києві. Іван Семенович Нечуй-Левицький - читать в ЛитВек

Жанр: Классическая проза

Серия: -

Год издания: -

Язык книги: украинский

Страниц: -

Доступен ознакомительный фрагмент книги!

Читать

Формат: fb2

 Купить

Аннотация к этой книге отсутствует.   На страницу книги

Комментировать   : 0 : 0 : 0 : 0 : 0 : 0  
Книга - Афонський пройдисвiт. Іван Семенович Нечуй-Левицький - читать в ЛитВек

Жанр: Классическая проза

Серия: -

Год издания: -

Язык книги: украинский

Страниц: -

Читать

Формат: fb2

 Скачать

Аннотация к этой книге отсутствует.   На страницу книги

Комментировать   : 0 : 0 : 0 : 0 : 0 : 0  
Книга - Афонський пройдисвіт. Іван Семенович Нечуй-Левицький - читать в ЛитВек

Жанр: Классическая проза

Серия: Класика української літератури #116

Год издания: -

Язык книги: украинский

Страниц: -

Доступен ознакомительный фрагмент книги!

Читать

Формат: fb2

 Купить

Аннотация к этой книге отсутствует.   На страницу книги

Комментировать   : 0 : 0 : 0 : 0 : 0 : 0  
Книга - Без пуття. Іван Семенович Нечуй-Левицький - читать в ЛитВек

Жанр: Классическая проза

Серия: Класика української літератури #221

Год издания: -

Язык книги: украинский

Страниц: -

Доступен ознакомительный фрагмент книги!

Читать

Формат: fb2

 Купить

Аннотация к этой книге отсутствует.   На страницу книги

Комментировать   : 0 : 0 : 0 : 0 : 0 : 0  
Книга - Без пуття. Іван Семенович Нечуй-Левицький - читать в ЛитВек

Жанр: Классическая проза

Серия: -

Год издания: -

Язык книги: украинский

Страниц: -

Доступен ознакомительный фрагмент книги!

Читать

Формат: fb2

 Купить

Аннотация к этой книге отсутствует.   На страницу книги

Комментировать   : 0 : 0 : 0 : 0 : 0 : 0  
Книга - Біблія Куліша. Пантелеймон Олександрович Куліш - читать в ЛитВек

Жанр: Религия

Серия: -

Год издания: -

Язык книги: украинский

Страниц: -

Читать

Формат: fb2

 Скачать

Переклад Біблії робився Пантелеймоном Кулішом.1872 року переклад Старого Заповіту згорів, який, повторно Куліш не встиг завершити, але був завершений Іваном Пулюєм і Іваном Нечуй-Левицьким. ... Полная аннотация

Комментировать   : 0 : 0 : 0 : 0 : 1 : 0  
Книга - Біда бабі Палажці Солов

Жанр: Классическая проза

Серия: Класика української літератури #210

Год издания: -

Язык книги: украинский

Страниц: -

Доступен ознакомительный фрагмент книги!

Читать

Формат: fb2

 Купить

Аннотация к этой книге отсутствует.   На страницу книги

Комментировать   : 0 : 0 : 0 : 0 : 0 : 0  
Книга - Біда бабі Палажці Солов

Жанр: Классическая проза

Серия: -

Год издания: -

Язык книги: украинский

Страниц: -

Доступен ознакомительный фрагмент книги!

Читать

Формат: fb2

 Купить

Аннотация к этой книге отсутствует.   На страницу книги

Комментировать   : 0 : 0 : 0 : 0 : 0 : 0  
Книга - Біда бабі Парасці Гришисі. Іван Семенович Нечуй-Левицький - читать в ЛитВек

Жанр: Классическая проза

Серия: Класика української літератури #209

Год издания: -

Язык книги: украинский

Страниц: -

Доступен ознакомительный фрагмент книги!

Читать

Формат: fb2

 Купить

Аннотация к этой книге отсутствует.   На страницу книги

Комментировать   : 0 : 0 : 0 : 0 : 0 : 0  
Книга - Біда бабі Парасці Гришисі. Іван Семенович Нечуй-Левицький - читать в ЛитВек

Жанр: Классическая проза

Серия: -

Год издания: -

Язык книги: украинский

Страниц: -

Доступен ознакомительный фрагмент книги!

Читать

Формат: fb2

 Купить

Аннотация к этой книге отсутствует.   На страницу книги

Комментировать   : 0 : 0 : 0 : 0 : 0 : 0  
Книга - Бурлачка. Іван Семенович Нечуй-Левицький - читать в ЛитВек

Жанр: Классическая проза

Серия: Класика української літератури #284

Год издания: -

Язык книги: украинский

Страниц: -

Читать

Формат: fb2

 Скачать

Аннотация к этой книге отсутствует.   На страницу книги

Комментировать   : 0 : 0 : 0 : 0 : 0 : 0  
Книга - В Карпатах. Іван Семенович Нечуй-Левицький - читать в ЛитВек

Жанр: Классическая проза

Серия: Класика української літератури #293

Год издания: -

Язык книги: украинский

Страниц: -

Читать

Формат: fb2

 Скачать

Аннотация к этой книге отсутствует.   На страницу книги

Комментировать   : 0 : 0 : 0 : 0 : 0 : 0  
Книга - Вітрогон. Іван Семенович Нечуй-Левицький - читать в ЛитВек

Жанр: Классическая проза

Серия: Класика української літератури #212

Год издания: -

Язык книги: украинский

Страниц: -

Доступен ознакомительный фрагмент книги!

Читать

Формат: fb2

 Купить

Аннотация к этой книге отсутствует.   На страницу книги

Комментировать   : 0 : 0 : 0 : 0 : 0 : 0  
Книга - Гастролі. Іван Семенович Нечуй-Левицький - читать в ЛитВек

Жанр: Классическая проза

Серия: Класика української літератури #222

Год издания: -

Язык книги: украинский

Страниц: -

Читать

Формат: fb2

 Скачать

Аннотация к этой книге отсутствует.   На страницу книги

Комментировать   : 0 : 0 : 0 : 0 : 0 : 0  
главная 1 2 3 4 ... 6 »
ЛитВек: бестселлеры месяца
Бестселлер - Майкл Леннингтон - 12 недель в году. Как за 12 недель сделать больше, чем другие успевают за 12 месяцев - читать в ЛитВекБестселлер - Джоджо Мойес - Один плюс один - читать в ЛитВекБестселлер - Астрид Линдгрен - Приключения Эмиля из Лённеберги - читать в ЛитВекБестселлер - Марина Львовна Степнова - Безбожный переулок - читать в ЛитВекБестселлер - Эдуард Николаевич Успенский - Всё Простоквашино (сборник) - читать в ЛитВекБестселлер - Барбара Шер - Мечтать не вредно. Как получить то, чего действительно хочешь - читать в ЛитВекБестселлер - Кристин Лоберг - Еда и мозг. Что углеводы делают со здоровьем, мышлением и памятью - читать в ЛитВекБестселлер - Роберт Гэлбрейт - Шелкопряд - читать в ЛитВек