- непотрiбна видумка, - пропищав ботанiк.

- Але ж ви самi... одне слово, на собi...

- Еге ж, еге, - тоненьким голоском скрикнув ботанiк. - За вашою теорiєю, я мусив би вирости, змiцнiти. А що вийшло?

- Справа в тому, що великi дози стимулятора дiють у зворотному напрямку. Висловлюючись науково, такi дози, як ви спожили, дають вiд'ємний рiст.

Чоловiчок на долонi почав енергiйно розмахувати руками, наче забивав невидимi гвiздочки:

- Я не вiрю, не вiрю в цi стимулятори!

Вiн був до того комiчний, що хтось iз глядачiв засмiявся. Тодi ця жива лялька саркастично подивилася з екрана i промовила хрипким басом:

- А чи не здається вам, дорогi гостi, що вже пора сiдати за iменинний стiл?

Сокорока вимкнув апарат.

Софiя Миколаївна заметушилася:

- I справдi, пора. Ходiмо, ходiмо!

Всi, звичайно, були враженi. Загомонiли, перебиваючи одне одного:

- Як герой цього фiльму мiг звернутися до нас? Звiдки вiн знає, що ми тут зiбралися на iменини?

- Доки не скажете, Iване Свиридовичу, що воно за дивина оцей ваш БЕР, за стiл не сядемо!

Сокорока подивився на гостей веселими очима. Видно, був задоволений роботою апарата.

- Дорогi друзi, - тихо сказав вiн, чомусь розглядаючи свої руки. Сьогоднi не час читати лекцiї.

- Хоч коротенько, Ваню! Ну, в двох словах.

- Гаразд, - погодився Сокорока. - БЕР означає: бiоелектронний резонатор. Вiн вiдтворює на екранi те, що уявляє людина. Ну, от я й пожартував трохи...

- Як же вiн вiдтворює?

- Це довго розказувати, а ми вже домовились: сьогоднi не буде лекцiї, а будуть пiснi, усмiшки... БЕР сприймає, посилює й трансформує бiоструми. Одне слово...

- Отож я й помiтив, - перебив хтось iз гостей, - що герої твого бiофiльму вживають твiй улюблений вираз "одне слово".

- А шубу помiтили? Це ж його шуба!

- I сонце, брат, у тебе зiйшло не там, де йому належить сходити!

- За огрiхи прошу вибачити: я ж iмпровiзував... - розвiв руками Сокорока. - Це якби сiв добрячий актор, ото був би бiофiльм!

- Признайся, Ваню, це тебе Софiя Миколаївна тероризує кефiром та морквяними котлетами?

Софiя Миколаївна засмiялася:

- Шкода, що не випускають ще вiтамiнiзованого!

...Веселий гамiр не стихав цiлий вечiр. I найбiльше розмов було, звичайно, про новий апарат.