- 1
- 2
народної поезії загалом і південноруської особливо» та «Про характер народних пісень у слов’ян
задунайських». Проаналізувавши значну кількість народнопоетичних та пісенних творів, Ю.
Венелін вказав на витоки такої визначальної особливості південнослов’янського фольклору, як
його героїзм.
…Ю. Венелін першим вказав на необхідність розгляду болгарської культури у
загальнослов’янському контексті.
…Ю. Венелін відзначив: 1) жодне зі слов’янських племен не мало стільки рукописів на своєму
наріччі, скільки болгари; 2) жоден з європейських народів не міг похвалитися такою значною
кількістю пам’яток старовини, написаних рідною мовою ще у ІХ ст.
Наголосивши на ранньому розквіті болгарської писемності, Ю. Венелін водночас був змушений
визнати згубний вплив на її подальший розвиток певних суспільно-політичних процесів –
міжусобних воєн, знищення культурних пам’яток у час чужоземного поневолення.
КНИГА СТАЛА СЕНСАЦІЄЮ, з статті Л. Кузьмичової «Болгарія під османським пануванням»
У 1829 році в Москві з’явився твір молодого вченого Юрія Венеліна «Древні і нинішні болгари в
політичному, народоописовому, історичному і релігійному їх відношенні до росіян». Книга ця
стала сенсацією і справила величезне враження на читаючу публіку. І не дивно, адже в ній
говорилося про велику цивілізацію, зовсім невідому росіянам. А між тим, як випливало з книги
Венеліна, середньовічне Болгарське царство було колись грізним суперником навіть могутньої
Візантії.
Важко повірити, що цей невеликий народ, фактично розчинений у турецькому середовищі і
більше відомий як «турецькі християни», був творцем найраннішої держави в слов’ян, що саме
болгари першими з слов’янських народів прийняли християнство. І, нарешті, що саме звідтіля
прийшли на Русь, яка тільки-но хрестилися, перекладені на слов’янську мову Біблія, Євангеліє й
інші богослужбові тексти.
НЕ ЗАБУВАВ І РІДНІ КАРПАТИ, з розвідки М. Дронова «Основоположник болгаристики»
Вважається, що Венелін – автор перших іноземних робіт з болгарської історії, літератури і
фольклору. …За словами відомого дослідника Івана Попа (Чехія), «незважаючи на недостатню
обґрунтованість, а часом і помилковість деяких тверджень і припущень Венеліна, його роботи
надзвичайно вплинули на болгаристику і слов’янознавство в цілому».
На думку Ф. Ф. Аристова, «Венелін створив основу для національного і політичного відродження
Болгарії». Саме тому заслуги вченого були відзначені не лише славістами, а й простими людьми.
Не забував Ю. І. Венелін і свої рідні Карпати. Його перу належать такі роботи, як «Кілька слів про
росіян угорських, а також одне слівце історичне про православну греко-східну церкву в
Угорщині», «Про піснелюбство слов’ян закарпатських», «Карпато-роські прислів’я».
НА ЙОГО СМЕРТЬ ПОЕТ ВІДГУКНУВСЯ ОДОЮ, з дослідження С. Рожкова «Вклад
російських вчених-гуманітаристів в розвиток історичної і етнографічної науки в Болгарії»
Діяльність видного російського етнографа і філолога Юрія Івановича Венеліна зіграла істотну
роль у підвищенні рівня національної самосвідомості болгарського народу. Ім’я вченого завжди
високо цінувалося і цінується в Болгарії. Наукові праці Юрія Венеліна, спрямовані на вивчення
історії і культури цієї країни пронизані щирим бажанням допомогти її національному і
культурному відродженню.
…Під час своєї експедиції вчений закликав болгар шукати древні пам’ятники слов’янської
писемності. …1837 року він пропонує збирати рукописи і грамоти болгарських царів, записувати
народні пісні, обряди, повір’я, звичаї, описувати національні костюми. У листі навіть зазначені
місця, де варто шукати ці грамоти (монастирі і старі міста).
І Васил Апрілов організовував цю роботу. Він розмножив і відправив лист Юрія Венеліна в різні
регіони Болгарії. У результаті були знайдені древні рукописи, грамоти і монети, котрі розкривали
славне минуле Болгарії і її духовну культуру.
… Болгари болісно перенесли втрату Юрія Венеліна. У зверненні до болгар Васил Апрілов
запропонував зібрати кошти для створення йому пам’ятника, а поет Пешаков написав оду
«Ридання», в якій високо оцінив діяльність Юрія Венеліна і її значення для Болгарії.
УПЕРШЕ ПЕРЕВИДАНО ДРУГИЙ ТОМ, з замітки П. Тулаєва «Повернення Юрія Венеліна»
Найвідоміша праця історика «Древні і нинішні болгари в політичному, народоописовому,
історичному і релігійному їх відношенні до росіян», за яку жителі Балкан, звільнені від
османського ярма, поставили Ю. І. Венеліну пам’ятник і прославили його як національного героя,
був виданий за життя автора.
А так званий другий том, присвячений переважно древній Словенії, хоча і був виданий незабаром
після смерті вченого, дотепер залишався без належної уваги. Це несправедливо!
У незвичайно сміливій для першої половини XIX століття книзі «Древні і нинішні словени» Ю. І.
Венелін зробив стільки відкриттів, що вони донині не вичерпані наукою. Він першим докладно
вивчив венетську проблему, показав зв’язок венетів-слов’ян з ретийцями і вандалами. Імперські
війни Рима на півночі показані Венелінім як поетапне завоювання Словенії.
Багато у книзі цікавих фактів про античну географію слов’ян і їхні письмена.
Так, є там і спірні факти, є і гіпотези, які вимагають додаткового пророблення, але творчий пошук
у науці краще, ніж застійні кліше в дусі «покликання варягів» чи «матері міст росіян».
Перше перевидання книги Ю. І. Венеліна «Древні і нинішні словени», виконано репринтом, аби
наочно показати оригінал з цитатами з першоджерел і унікальними виписками.
- 1
- 2