ЛитВек: бестселлеры недели
Бестселлер - Влада Ольховская - Платонова пещера - читать в ЛитвекБестселлер - Марина Суржевская - Драконье серебро - читать в ЛитвекБестселлер - Робин Норвуд - Женщины, которые любят слишком сильно. Если для вас «любить» означает «страдать», эта книга изменит вашу жизнь - читать в ЛитвекБестселлер - Лариса Михайловна Суркова - Главная книга о воспитании. Как здорово быть с детьми - читать в ЛитвекБестселлер - Андрей Владимирович Курпатов - Главные вопросы жизни. Универсальные правила - читать в ЛитвекБестселлер - Петр Валентинович Талантов - 0,05. Доказательная медицина от магии до поисков бессмертия - читать в ЛитвекБестселлер - Дэвид Бернс (David D Burns) - Терапия настроения. Клинически доказанный способ победить депрессию без таблеток - читать в ЛитвекБестселлер - Олег Юрьевич Тиньков - Бизнес без MBA - читать в Литвек
Литвек - электронная библиотека >> Николай Михайлович Сухомозский >> Справочная литература: прочее >> Калиниченко Яков

КАЛИНИЧЕНКО Яків Якович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Художник. Справжнє прізвище – Калиниченко-Бабак Яків Якович.

З селянської родини.

Народився в 1869 р. в м. Переяславі Пирятинського повіту Полтавської губернії

Російської імперії (нині – м. Переяслав-Хмельницький, районний центр Київської області

України).

Помер 15 грудня 1938 р. в м. Рязані СРСР (нині – адміністративний центр однойменної

області РФ). Похований на місцевому Лазаревському цвинтарі.

Навчався в Московському училищі живопису, скульптури і архітектури (1893-1894).

Працював хлопчиком на побігеньках в одній з київських столярно-різьбярних майстерень

(1984-1893), вчителем однієї з сільських шкіл Рязанської губернії (1918), викладачем, завідуючим художньою студією Рязанського Комісаріату освіти (1918-1924).

Заслужений діяч мистецтв РРСФР (1932).

Серед відомих картин К. – «Голова слюсаря», «Думи», «За читанням», «Курсистка» (усі –

1893), «Перед обшуком» (1895), «Ранок в Шанхаї».

Особисте життя нашого земляка не було встелене трояндами. Він ще підлітком втратив

батька і матір і змушений був підробляти, пасучи худобу. З 14 років тяжко працював у

Києві.

Не завжди у нього складалися стосунки і з владою. Так, його полотно «Перед обшуком» за

особистим розпорядженням міністра внутрішніх справ Росії В. Плеве, «зважаючи на

згубний її вплив на підростаюче покоління», було заборонено до показу, а самого митця

вислали до Рязького повіту Рязанської губернії (1902).

Ще гірша доля спіткала картини «Розстріл трьох», «У земського начальника», «Тортури»,

«Між залпами», «Смертниця» – їх поліцейські просто спалили.

Серед друзів та близьких знайомих К. – І. Ясинський, Ф. Іванов, В. Маковський, І.

Данилін, В. Ряховський, М. Воронков, М. Кирсанов, Л. Білорусець, С. Пирсін, І. Головкін, В. Риндін, М. Ушмаров, М. Кирсанов та ін.


***

ТЕОРІЯ ЗАВАЖАЄ

, з творчого кредо Я. Калиниченка

Теоретичні заняття віднімають у мене час для подальшого удосконалення в мистецтві.


ЗДОРОВ’Я ВКРАЙ РОЗЛАДНАЛОСЯ, з заяви Я. Калиниченка керівництву

Московського училищі живопису, скульптури і архітектури в 1894 р.

Прошу звільнити мене від складання іспитів за 4 і 5 класи, оскільки унаслідок вкрай

слабкого і розладнаного здоров’я абсолютно не в змозі займатися загальноосвітніми

науками.


Є ВБИТІ, з листа Я. Калиниченка І. Даниліну від 26 березня 1918 р.

Я збираюся днями їхати до Рязані в Раду Рад клопотати про вивіз картин своїх і

бібліотеки. Не знаю, чи вийде щось з моєї поїздки. Їхати зараз дуже важко.

Червона гвардія пасажирів знімає з дахів вагонів залпами; є вбиті...


ОБСТЕЖИТИ ХУДОЖНЮ МАЙСТЕРНЮ, з постанови Рязанського губосвіти від 22

травня 1918 р.

...VI. Доручити Я. Я. Калиниченкові подати до Комісаріату перелік картин, які

знаходяться на виставці Комісаріату, для придбання Комісаріатом у власність; подати

список журналів, книг, котрі необхідно виписати для студії, а також доручити

Калиниченкові обстежити художню майстерню при Духовній Семінарії.


БІДНІ ВІД ОПЛАТИ ЗВІЛЬНЯЮТЬСЯ, з оголошення в газеті «Повідомлення

Рязанської губернської Ради робітничих, селянських і червоноармійських депутатів» від

30 червня 1918 р.

Заняття в Художній Студії Комісаріату Освіти почнуться з 1-го липня.

Усіх, хто записався, просять до зазначеного терміну внести плату за 1-й місяць навчання.

Неспроможні

робочі та їх діти звільняються від плати після подання відповідних посвідчень від

професійних спілок.

Губернський комісар народної

освіти М. Воронков

Завідувач Студією художник

Я. Калиниченко.


МАЮ БАЖАННЯ ВИЇХАТИ НА ЕСКІЗИ, з заяви Я. Калиниченка до Рязанського

комісаріату освіти від 6 серпня 1918 р.

У середу 7 серпня мені необхідно, скориставшись хорошими літніми днями, здійснити

поїздку для замальовки ескізів найкрасивіших місцевостей в губернії і тим, так би мовити, покласти початок зібранню

художніх зображень природи, котрі стосуються і життя губернії.

Зважаючи на це, прошу комісаріат дозволити мені цю поїздку. У спостереженні за ходом

робіт в студії мене міг би замінити в мою відсутність М. О. Єгін.

Завідувач підвідділом

художник Я. Калиниченко.


НІЧОГО НЕ СКАЗАЛИ ПРО МИСТЕЦТВО, з щоденника М. Воронкова

1918 р.

25-30 січня. Йде діяльна робота з підготовки до відкриття Малявінської виставки. Мало

ініціативи у Калиниченка, Малишева і самого Малявіна.

6 лютого. Сьогодні увечері відбулися збори слухачів Студії. Ні Малявін, ні Калиниченко

нічого не сказали їм про мистецтво; або вони справді не можуть сказати про те, в що

вірять, або у них і немає бога, про якого вони так люблять говорити.

23 лютого. Багато клопоту з Художніми Майстернями; ні Малявін, ні Калиниченко, ні

слухачі студії не розуміють, що їм робити; інакше давним-давно все було б вже

розгорнене. А хочеться поставити цю справу на належну висоту. Доводиться працювати і

в цій області. Виявляється, що гаряче бажання – вище спеціалізації і високої художньої

освіти і виховання.

Мене вражає бездарність і невміння організувати справу людей старого світу.

12-і березня. Дорогою з Інституту зайшов до Калиниченка. Хочу підняти питання про

сплату йому за картини, вивезені весною 1918 року. Питав його думку про полотна

Малявіна. Говорить, що вони, з його точки зору, ніякої цінності не мають.

Дивно, не можуть вони стати ...об’єктивними цінителями прекрасного, а дивляться

кожний із своєї шпаківні. Так і Малявін при відгуках про Калиниченка. А може тут

особиста неприязнь грає роль.

«Люди» все-таки часом сильніші за ЛЮДИНУ!

19 квітня. Приїхали футуристи..., сьогодні засідали з ними. Credo своє сказати прямо

бояться і висловлюються недомовками. Між