спочатку потрібно набути власного досвіду спілкування

з ним. Я нічого не сказав про те, що я знаходжу його призначення не найвдалішим, оскільки я

знаю людей і умови в Росії.

Можливо, буде цікаво дізнатися, що пана Розенберга зустріла дуже доброзичлива критика, при

цьому не було прямо сказано, що перевага надається Гельфферіху.

РОЗЕНБЕРГ ВСЕ ЖАРТУВАВ, з книги М. Лемке «250 днів в Царській Ставці»

Приїхавши до Москви, подзвонив про свою адресу Ситіну, і не довше ніж за півгодини він вже

сидів у мене в номері брудного «Гранд-готелю»; ніде нічого кращого завдяки хмарі біженців

дістати не можна, і то я сплачую 9 рублів.

Дуже милий, чемний, – словом, Ситін, котрий чує поживу на роздрібній торгівлі газетами.

Він розповів мені, між іншим, що Прохоров нажив на своїй мануфактурі за рік війни стільки, що

покрив банківські зобов’язання на 6 мільйонів рублів і ще 7 мільйонів приховав.

У редакції «Російських відомостей» бачився з редактором Олександром Аполлоновичем

Мануйловим, Володимиром Олександровичем Розенбергом і Олександром Миколайовичем

Максимовим. І тут – повне співчуття до моєї пропозиції.

Розенберг все жартував, на що я проміняв свого мирного «Герцена».

ДЕКОГО ЗМУСИЛИ ЕМІГРУВАТИ ЗА ВЛАСНИЙ КОШТ, з рапорту Секретного відділу

ГПУ «Стан операції з висилки антирадянської інтелігенції на 23 серпня 1922 року» І. Уншліхту від

22 серпня 1922 р.

1. За звітні 2 дні прислані згідно наших телеграм заарештовані: з Вологди... і з Новгорода...

2. Нами заарештовано з тих, що залишилися до цих пір не розшуканими, 3 особи..., а професор

Веліхов переведений з домашнього арешту у внутрішню в’язницю.

3. Разом за Московським списком з 67 чоловік, що підлягають арешту і висилці за кордон...: А. Домашнім арештом 11 чоловік.

Б. Арештовані і поміщені до внутрішньої в’язниці 14 чоловік.

В. Звільнені після заяв про бажання виїхати за кордон за свій рахунок 21 особа:

...18. Розенберг Володимир Олександрович.

Г. Не арештовані по Москві 8 осіб.

Д. Перебувають в інших містах – 11 осіб.

Вчинили повторний запит місцевим губвідділам про результати арештів.

...З України відомостей не надходило, надіслана повторна телеграма з пропозицією поспішити з

відповіддю.

7. Візи на в’їзд до Німеччини на тих, хто підлягає висилці, вже одержані. За своєчасного

отримання грошей всіх, хто підлягає висилці за рахунок ГПУ, можна вислати впродовж

найближчого часу.

Нач. С. о. ГПУ Самсонов

Начальник 4-го відділення С. о. ГПУ І. Решетов.

БРАВ УЧАСТЬ В ЗУСТРІЧІ ВІЧ-НА-ВІЧ, з листа Д. Гольдштейна Р. Абрамовичу від 16 травня

1958 р.

Флоренція. 48, Віа де Барді

Влітку 1916 року (не можу ніяк пригадати дату) я одержав листа від Вульфа Драбкіна і Іона

Койгена з Лозанни, в якому мені розповіли про те, що Цивін живе в Женеві і веде дуже шикарний

спосіб життя. «Чи не знаю я, звідки він одержує гроші».

Я відповів, що ніякого поняття не маю, проте знаю безумовно, що з дому, тобто з Росії, він ніяких

грошей не одержує.

У відповідь на цього листа Вульф попрохав мене особисто приїхати, оскільки Натансон хотів би

поговорити зі мною влаштувати зустріч віч-на-віч з Цивіним.

Я негайно виїхав до Лозанни, де зустрівся з Цивіним, який спеціально приїхав з Женеви.

...Отже, ми пішли до Натансона. Був присутнім при нашій розмові с.-р. Розенберг, якого я не знав.

Відбулося бурхливе пояснення, при якому Цивін прагнув ухилятися і заявив, що ніякої справи ні

Драбкіну, ні Койгену немає до того, де він бере гроші і як живе.

ЦЬОГО ПРІЗВИЩА НІХТО НЕ ЗНАЄ, з листа Р. Абрамовича Д. Гольдштейну від 4 червня

1958 р.

Дорогий Давиде Рафаїловичу,

Жодного з учасників цього розгляду, окрім Вас, не залишилося в живих. Може залишився ще той

с.-р. Розенберг, про якого Ви побіжно згадуєте, але якого, мабуть, Ви самі не знали раніше.

Цього прізвища тут ніхто не знає, що не дивно, якщо це був просто рядовий член закордонної

групи с.-р., який не грав ніякої ролі в партії.

Може Ви пригадаєте більше подробиць про цього Розенберга? Адже не дарма його Бобров

запросив на цей розгляд. Мабуть, він все таки грав якусь роль і вважався людиною, гідною довіри.

Може, щось пригадаєте?

СЛІД ЗАГУБИВСЯ, з листа М. Павловського Р. Абрамовичу від 2 травня 1959 р.

Париж

Дорогий Рафаїле Абрамовичу,

Вашого листа від 16 квітня і пакет з фотостатами я одержав в день свого від’їзду до Парижу.

Велике спасибі.

...Ганявся я всюди за Розенбергом, одним з членів Петербурзького комітету с.-р. у 1917 р., який

був присутнім, за словах Гольдштейна, на «зустрічі віч-на-віч» в Лозанні у Натансона влітку 1916

р. Цей Розенберг, за деякими даними, живе в Польщі (мені вдалося напасти на його слід через

одну особу, яка їздила кілька разів до Варшави для переговорів про виїзд звідти євреїв до Ізраїлю).

Розенберг мав прибути до Швейцарії, але далі всякий слід його загубився...

Робив я й інші спроби, про які зараз говорити не варто.

Результату поки що ніякого немає, а відмахнутися від того, що стверджує Гольдштейн, ми просто

не маємо права.

М. Павловський.