НОВИЦЬКИЙ Юрій Петрович

ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Юрист, православний громадський діяч. Зарахований до лику святих Російською Православною

Церквою (1992).

З дворянської родини. Батько, Новицький П., – уманський мировий суддя.

Народився 10 (23) листопада 1882 р. в м. Умані Київської губернії Російської імперії (нині –

районний центр Черкаської області України).

Розстріляний більшовиками 13 серпня 1922 р. на околиці м. Петрограда РРСФР (нині – м. Санкт-

Петербург РФ). Місце поховання – не відоме (ст. Порохова? Ржевський полігон?). Хрест над

символічною могилою новомучеників і сповідувачів російських на братському цвинтарі

Олександро-Невської Лаври.

Закінчив 1-у Київську гімназію (1903), юридичний факультет Київського університету св.

Володимира (1908), стажувався в Німеччині.

Працював викладачем Київського університету св. Володимира (1913), Петроградських

університету (1914-1920), інституту дошкільної освіти (1920-1922).

Голова правління Товариства православних приходів Петрограду і губернії (1920).

Як літератор дебютував рефератом «Українська природа за Гоголем» (1902).

Потім настала черга наступних доробків: «Про право помсти за «Руською правдою», «Історія

російського кримінального права», низка праць з історії судових доказів за Литовським статуту

1529, 1566 і 1588 років і за особливостями Литовського права.

Заарештований у справі «про спротив при експропріації церковних цінностей» (1922). Засуджений

до вищої міри покарання; через місяць вирок відразу виконали.

Президія Верховного суду РРФСР скасувала вирок Петрограду Ревтрибуналу і, визнавши в справі

відсутність складу злочину, реабілітувала нашого земляка (1991).

Дні пам’яті Н. – 31 липня (за старим стилем).

Що стосується особистого життя, то наш земляк рано втратив дружину, яка померла від тифу

(1921) і залишився сам з 12-річною донькою на руках.

Серед друзів та близьких знайомих Н. – П. Сорокін, М. Присєлков, М. Чуков, Л. Карсавін, В.

Грибовський, І. Ковшаров, С. Шеїн, Д. Огнєв, К. Брянчанінова, Л. Богоявленський, А. Коні, Л.

Щерба, С. Ольденбург, В. Алексєєв, І. Крачковський, О. Ферсман та ін.

***

ЗАДЛЯ ЛЮБОВІ

, з життєвого кредо Ю. Новицького

З любові все почалось і задля самої Любові все було створено.

ПРОБЛЕМА ДОБРА І ЗЛА, з автобіографії Ю. Новицького

До революції я, будучи професором, брав участь в роботі парафіяльних рад, але тоді не було такої

самостійної організації віруючих. Після лютневої революції я продовжував бути приват-доцентом

університету. Після жовтневої революції я працював тільки в університеті і педагогічному

інституті, читав низку лекцій, їздив читати лекції Росією з історичних питань.

Після жовтневої революції був вибраний членом Правління. Я часто ходив до церкви, настоятелі

мене знали і я був обраний.

Теоретичних робіт у області релігійної я не писав. До революції праць з релігійних питань у мене

не було, проте я читав лекції на релігійно-філософські теми : про проблеми добра і зла, про злочин

в ідеї, про Церковний Собор. Це були лекції чисто філософсько-історичного змісту.

У вісімнадцятому році я схилився більше в релігійний бік.

ЄДИНИЙ ВЕЛИКИЙ ПИСЬМЕННИК, з оцінки Ю. Новицьким протопопа Аввакума

Бунтівний Авакум був єдиним спарвді великим письменником Московської Русі, тільки у нього

можна навчитися справжній російській мові.

КРІПИСЬ, РІДНА, записка Ю. Новицького, передана матері з в’язниці

Дорога мамо. Прийми звістку з твердістю. Я знаю давно вирок. Що робити? Цілую тебе гаряче і

міцно. Кріпись. Пам’ятай про Оксану. Цілую міцно. Твій Юрій.

ПРИЙНЯТИ СМЕРТЬ ГОТОВИЙ, з заключного слова Ю. Новицького на суді

Якщо комусь потрібна в цій справі жертва, я готовий без ремствування зустріти смерть, прошу

лише про те, щоб цим обмежилися і зглянулися над рештою обвинувачених. Хоча після мене й

залишається самотньою чотирнадцятирічна дівчинка.

СТЕРТИ З ЛИЦЯ ЗЕМЛІ, з виступу на суді громадського обвинувача С. Драніцина

Необхідно застосувати вищу міру до всієї цієї компанії професорів... Страшно дивитися: на лаві 65

осіб з вищою освітою! Вони заважають будівництву нового життя і повинні бути стерті з лиця

землі.

ОСОБИСТІСТЬ, зі спогадів Л. Дмітрієвої (Меєр)

Новицький – це була особистість. Коли сталася ця сама... погибельна, він вирішив, що церкви

можна зберегти за допомогою народу, який в ці церкви ходив.

Він людей об’єднав. Посилав по квартирах, що оточують цю церкву, питати: чи згодні ви вважати

себе прихожанами такої-то церкви? Організувати таку справу і створити парафії з певною метою,

аби врятувати церкви, – це справа особливо Божа.

Апостолів послали, а він пішов сам. Дуже представницький був, молодий ще, дуже такий

стриманий, високий...

Він об’єднав парафії... Він не був ні архієреєм, який зобов’язаний піклуватися... він був простим...

Ні, не простим. Не знаю, я його згадувати не можу без сліз...

І коли я бачу цю картину... Коли він стоїть, а біля нього двоє конвоїрів...

ГОТУВАВ НАУКОВУ ПРАЦЮ, з «Короткого життєпису новомученика Юрія Новицького»

У гімназію Юрій вступив в Києві, жив там в сім’ї дядька Ореста Михайловича Новицького,

історика Церкви. Там і почалося його оцерковлення: «Релігійні питання мене почали цікавити з

другого чи третього класу гімназії». Там, в Київській гімназії, він почав співати і читати на

криласі.

Юрій Петрович був одружений на Ганні Гаврилівні Сусловій, доньці відомого фахівця з

теоретичної механіки, професора Г. К. Суслова. У 1809 році народилася донька Ксенія.

Юрій Петрович був професором в університеті Петрограду, крім того працював над

облаштуванням юридичного факультету в Костромі, викладав там радянське право, писав наукову

працю...

ВЗЯВ НА