для читання Петра Дубровського – ...позбавлений всякого

серйозного задуму вибір текстів, котрі розповідають про різні континенти, рослини, тварин, а

також про людські вади, тексти, за перевагою, запозичені з більш ранніх хрестоматій.

Правда, Дубровський помістив і уривки з творів Ігнація Ходзька, Казімежа Бродзінського,

Станіслава Яховича, Юзефа Коженевського, Яна Снядського, Юзефа Ігнація Крашевського,

філософа і історика мистецтва Юзефа Кремера, проте в цілому це були твори низької художньої

цінності, до того ж багато яких з них були здатні викликати у школярів нудьгу.

Не зважаючи на все це, книга для читання Дубровського до 1890 р. дочекалася цілих 11

перевидань, зокрема декілька посмертних.

..У школах апухтінської епохи дійсно прагнули вселити тим, хто навчався переконання, що

польська – лише один з діалектів російської, а не окрема мова. Таким чином, Дубровський

ідеально втілював мрії русифікаторів про підручник, в який «входили б статті польських авторів, які дружньо або принаймні не вороже ставляться до Росії».

Таємниця численних перевидань книги для читання Дубровського полягала і в тому, що підручник

Вежбовського, який повинен був з нею конкурувати, вже в першому виданні викликав

незадоволеність властей. Вони без особливих зусиль розшифрували патріотичний задум і вірно

вгадали дійсні наміри автора.

Зрозуміло, Вежбовському довелося відмовитися від текстів, які недружньо говорили про

«Москву» і росіян...

Однак ці поступки мало допомогли, оскільки Апухтін ще в листі від 15 липня 1884 р. прямо

констатував, що цей підручник прагне протягнути історію Польщі, пробуджує національні

почуття і національну гордість. У хрестоматії угледіли тексти не лише байдужі до Росії, але й

прямо їй ворожі.

В результаті на півтора десятки років довелося повернутися до підручника Дубровського, а

хрестоматія Вежбовського була вилучена з шкільного вжитку.

ПРИВЕРНУВ УВАГУ, з книги М. Тихомирова «Стародавня Москва. XII-XV ст.»

В даний час питання про походження «Задонщини» все активніше привертає до себе увагу

дослідників, тим паче, що знайдено новий список цього твору.

Особисто мені він був відомий давно за роботою над літописцями Державного історичного музею.

Новий список «Задонщини» включений до складу Новгородського 4-го літопису типу списку

Дубровського. Значення нового списку зрозуміле само собою, якщо взяти до уваги, що з відомих

списків цього твору два відносяться до XVII ст., один (неповний) – до XV ст. Наш список

середини XVI ст. найповніший і справніший, в основному схожий із списком Ундольського.

Текст «Задонщини» вставлений в літописну розповідь про Куликовську битву. Тому він і

залишався маловідомим.

ЧИТАВ МАЛОЦІКАВУ ДЛЯ МЕНЕ СТАТТЮ, з «Щоденника» О. Нікітенка

7 лютого 1859 року, субота

Вечір у Щебальського. Він живе жахливо далеко, на дачі за Нарвською заставою. Ми відправилися

туди з Дубровським.

...Уряд переляканий рухом, який у нас з деякого часу утворився. Він не хоче сидіти склавши руки, а діяти він звик одним способом – способом утримання, гніту, залякування. Він не розуміє, що

діяти означає управляти, направляти; та й зрозуміти йому важко це, тому що він не допускає до

себе ніяких здібностей і оточений непроникною стіною із слабких голів і сердець.

26 жовтня 1861 року, четвер

Лекція в університеті. Слухачів менше, ніж вчора. Засідання в Академії. Дубровський читав мало

цікаву для мене статтю про переклади біблії польською мовою.