ЧАРГАФФ Ервін

ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: американський.

Біохімік. Фундатор досліджень гіпохромосомії, гіперхромосомії і денатурації ДНК. У хімії існує

науковий термін «правило Чаргаффа».

З родини банкіра.

Народився 11 серпня 1905 р. в м. Чернівцях Австро-Угорської імперії (нині – адміністративний

центр однойменної області України).

Помер 20 червня 2002 р. в м. Нью-Йорку (США). Похований на одному з місцевих цвинтарів.

Закінчив Віденський університет (1928).

Працював в лабораторії обмінної хімії в Єльскому університеті (1928-1930), Берлінському

університеті (1930-1933), Пастерівському інституті в Парижі (1933-1934), Колумбійському

університеті в Нью-Йорку (з 1935-1974).

Член Американської академії мистецтв і наук (1961).

Член Національної АН США (1965).

Член Паризької АН (1963).

Член Нідерландської королівської АН (1964).

Член Академії натуралістів Німеччини «Леопольдіна».

Кавалер золотої медалі ім. Л. Пастера Французького біохімічного товариства (1949).

Кавалер медалі ім. К. Нейбера Американського товариства хіміків і фармацевтів (1958).

Спеціалізувався з проблем хімічного складу і структури нуклеїнових кислот, зсідання крові,

вивчення ліпідів і ліпопротеїнів, метаболізму амінокислот.

Довів, що ДНК володіє видовою специфічністю.

Створено громадську організацію «Чаргафф-фонд» (2002).

На будинку , в якому народився наш земляк, встановлено меморіальну дошку, яку прикрашає

портрет вченого, вирізьблений на рожевому граніті (2003).

Серед друзів та близьких знайомих Ч. – І. Харгіттаї, О. Евері, К. Мак-Леод, М. Мак-Карті та ін.

***

ТРИ СКЛАДОВІ РОЗВИНЕНОЇ ДЕРЖАВИ,

з громадянського кредо Е. Чаргаффа

Рівень розвитку держави визначається трьома складовими:

ставленням до дерев,

ставленням до дітей,

ставленням до рідної мови.

НЕ БРАТИ ГРІХА НА ДУШУ, з наукового кредо Е. Чаргаффа

Глибоко впевнений, що жодна людина не має права вчиняти подібні злочини (скинення атомних

бомб на Хіросіму і Нагасакі – авт.), і що наука, яка виточила і вклала меч у руки вбивці, взяла на

свою душу гріх, який вона не зможе змити впродовж віків.

…Раніше можна було ставити експерименти в колишньому сенсі цього слова. Зараз всі трудяться

над «проектами», результат яких повинен бути відомий наперед, інакше не вдасться відзвітувати в

непомірних асигнуваннях, яких вимагають ці проекти...

Ніхто не побоювався, що його негайно пограбують, як це майже неминуче відбувається зараз.

Симпозіумів тоді скликалося небагато, а їх учасники не були полчищем голодної сарани, спраглої

нових областей, куди можна ще удертися.

...Зараз мешканці приреченого замку, в який перетворився Палац Науки, говорять однією й тією ж

мовою, проте не розуміють один одного.

Розмір гри, яку може собі дозволити природа, ще не виміряний... Незворотний вплив на біосферу є

настільки нечуваним і позбавленим сенсу, що мені лишається тільки втішати себе тим, що я не

непричетний до цього. Гібрид між Геростратом та Прометеєм здатен дати диявольські результати.

КОГО ВВАЖАТИ ЖЕРТВОЮ, афоризми Е. Чаргаффа

Диявольська діалектика прогресу перетворює причини на симптоми, а симптоми – на причини.

Кого вважати жертвою, кого хижаком, залежить від точки зору.

Людство не знає, як покласти край геометричній прогресії катастроф, яку йменуємо прогресом.

САМ СОБІ УЧИТЕЛЬ, зі спогадів Е. Чаргаффа

Про своїх дорогих батьків я завжди згадую з сумом – їх життя було набагато важчим від мого.

...Ніколи в житті я зустрічав такої яскравої зелені як в місті свого дитинства – Чернівцях.

...Ми дізналися, що дому в нас більше немає: в Чернівці прийшла війна. Страшна безжалісна

війна, яка забрала мільйони життів. Від цього страхіття неможливо сховатись. Наука почала

здаватися мені схованкою від усіх жахів, але вони й тут наздогнали мене.

Майже все життя я сам був собі учителем. Можна сказати, що я ніколи не був учнем великого

вченого, слава якого освітлювала би моє життя.

НАУКА СТАЛА МАНІПУЛЯТИВНОЮ, з рецензії Е. Чаргаффа на книгу Д. Ріфкіна

«Біотехнологічне століття»

Нерідко революції оберталися далеко не найкращими наслідками для тих, від імені кого вони

здійснювалися. Останні тридцять років історії засвідчили неймовірну революцію в галузі біології, яку навряд чи усвідомлює більшість людей. Довгі століття мета науки полягала в тому, аби

допомагати нам зрозуміти волю природи, а тепер багато її сфер, особливо ті, що називають себе

«наука про життя», стали екстремально маніпулятивними: вони намагаються обігнати й обдурити

природу як тільки можуть. Процеси, які раніше потребували сотень тисяч років, тепер можуть

відбутися за одну ніч.

НАЙСТРАХІТЛИВІШЕ З ЧУДОВИСЬК – РЕКЛАМА, з есе Е. Чаргаффа

Одне з головних нещасть мого часу – маніпулювання людством за допомогою реклами. У області

науки ця зла сила довгий час не проявляла себе...

Проте на той час, коли з’явилася на світ молекулярна біологія, всі механізми реклами були готові

до бою. І ось саме тут сатурналія і розігралася в повну силу..., наприклад, навіть зараз не дуже

зрозумілий механізм розплітання гігантських двоспіральних структур в умовах живої клітини,

просто відкидався з тією самовпевненістю, яка пізніше так яскраво виявилася в нашій науковій

літературі.

Я побачив в цьому перші паростки чогось нового, якоїсь нормативної біології, яка повеліває

природі поводитися відповідно до наших моделей.

ПОЦУПИЛИ ІДЕЮ, з інтерв’ю Е. Чаргаффа журналові «Штерн» у 2001 р.

Коли я їх (Кріка й Вотсона) зустрів, вони були ще молоді й амбіційні і водночас до того

неосвічені, що нічогісінько не знали про мої дослідження. Мені самому довелося про них

розповісти.

Тоді вони вкрали у мене ідею про парність основ. Ці пари мають називатися