Бу-Ба-Бу (Юрій Андрухович) Страница 1 - Литвек

БІБЛІОТЕКА МІЖНАРОДНОЇ ШКОЛИ УКРАЇНІСТИКИ

СЕРІЯ «КІНЕЦЬ ТИСЯЧОЛІТТЯ»

БУ-БА-БУ

Тимчасово виконуючі обов'язки / Магістрів Г/ри в особах

Патріарха БУ-БА-БУ Юрія Андруховича (нар. 13. 3. 1960),

Підскарбія БУ-БА-БУ Олександра Ірванця (нар. 24. 1. 1961),

Прокуратора БУ-БЛ-БУ Віктора Неборака (нар. 09. 5. 1961).

зібрані з нагоди

СТОРІЧЧЯ

їхніх уродин,

яке виповнилося 9 травня 1994 року

від Різдва Христового

♦

Львів, «Каменяр», 1995

Юрій АНДРУХОВИЧ. ВИБРАНІ КАВАЛКИ

І. ВІДЧИНЕННЯ БАЛАГАНУ: Вірші дитячо-юнацькі й подальші

2. САМІЙЛО НЕМИРИЧ ТА ІНШІ БАНДИТИ: Галерея почвар

3. ДЕЯКІ МАГІЧНІ ОКАЗІЇ: Суцільний тріллер

4. ПАТРІАРШІ ПОСЛАННЯ: Вірші з приводу та випадкові

*******

«Уважаємі люди! Мною винайдено множество інтересних предметів, а также зілля і цєлєбниє трави! В ранній юності зо мною бесідував дух молодого Ломоносова, в результаті чого я гойте стою перед вами, такой хароший і нелукавий. Хто желає познакомиться ближе, той може. Хто не желає, той хай уходить поскоріш, бо я такий, що й футс-гендс поламать могу ні за гріш! І не нада тут своїм рилом торгувати, місце занімати. Он є нормальні люди, їм я гойте другом буду. Бо я такой – шо да, то да, любіть мою задницю, господа! Тепер по порядку о моїх авторських проектах, о моїх чудотворних, бляха, рецептах. Порошок для визивання рвот, поносів, кровоточеній, мученій і обмороків, тоїсь памороків. Інгредіентс: чорне кофе, водка «Столичная», конський пот, хребет ящірки-саламандри кручений, дишель в рот, стікло товчене, яд зміїний, уксус, або ж оцет, – що кому більше нравиться, – плюс людського м'яса немного, бодай пінцет! Ідеальне срєдство, коли вас не люблять, блядь. Іспользують розвідки всіх западних стран, тільки в нас не іспользує дурний Іван! А ви звідси топайте, як не інтересно, зер шлехт, ту бед, бо ненароком можу розбити череп або, цум байшпіль, поламати хребет!»

Монолог зазивальника перед входом до буди

(«Рекреації»)

ВІДЧИНЕННЯ БАЛАГАНУ:Вірші дитячо-юнацькі й подальші: попурі на вільні теми

============================================

***

Я міг би гнати тепле стадо –

мене б життя кудись несло,

або пізнав би легко й радо

просте корисне: ремесло.

І так лічив би добрі днини,

а дзиґарі з високих веж

мене хвалили б щогодини:

«Ти мудро й праведно живеш,

якщо живеш, якщо живеш!»

А я – не той, бо родом з райдуг

і я махнув на похвали –

мене ви знаєте як зайду,

а все ж зовете за столи!

Адже в мені бринить як свято

земних історій вічний рух:

про серце, вірне і завзяте,

про творче диво теплих рук,

про незугарне і прегарне,

про сонний сад і жах темниць,

про дівчину з очима сарни,

що виросла в краю суниць,

про двоголосся неба й хліба,

коли у небі віщий птах,

коли духмяна груша липня

в листках повисне і в літах,

а я повім коханій так:

ти – достеменна як сльоза

найтонша лагідна лоза

ти – океан для корабля

розкішна маревна земля

ти – і колиска і труна

найчарівливіша струна

в тобі живе моя луна

моя небесна борозна

я – просто пісенька твоя

моє світило золоте

холодний і бездарний я

коли без тебе все не те

і світ як плід у нас надвоє

аж ми ласуємо обоє.

***

Агов, мої маленькі чортенята!

З-під свити я вас випущу на світ –

туди, де кров з любов'ю черленяться,

де пристрастей і пропастей сувій...

Я – ваш отець, тож будьте мені вірні!

(які невірні рими в голові!),

але коли до серця входять вірші –

прекрасні, наче крила голубів,

які тоді надії!..

З риторик і поетик академій –

гайда на площу, як на дно ріки!

Підслухані у вирі цілоденнім,

ті рими – вчителям наперекір

(у вчителів, здається, перекір)!

Або в поля, як на зелену прощу –

читати вірші травам і вітрам!..

І постарайтесь, я вас дуже прошу,

щоб явір тихі сльози витирав,

щоб небо, нахилившись, наслухало,

щоб завше був натхненний соловій...

Хвалу воздавши часові зухвалу,

звірят і пастухів благословіть!..

Отож, – на світ, за діло – чарувати!

Агов, мої маленькі чортенята!

(Відірвіться від їдла, як від глини глевкої, гляньте в небо, а потім на землю – левкої... )