КОРОБКА Максим Петрович

ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Морський діяч.

З дворянської родини.

Народився в 1759 р. в Полтавській губернії Російської імперії (нині – Полтавська область

України).

Помер 29 січня 1836 р. в м. Кронштадті Російської імперії (нині – Ленінградська область РФ).

Похований на місцевому цвинтарі. Могила не збереглася.

Закінчив Морський кадетський корпус (1776).

Служив гардемарином (1776-1778), мічманом (1778-1791) на Балтійському флоті, викладачем

Морського кадетського корпусу (1791-1804), директором штурманського училища Балтійського

флоту і командуючим однією з дивізій Балтійського флоту (1804-1812), начальником 2-го загону

кораблів (1812-1814), командуючим учбовою ескадрою Балтійського флоту (1815-1820),

начальником 1-ї корабельної дивізії (1820-1826), головним командиром Кронштадського порту і

генерал-губернатором Кронштадту (1826-1836).

Брав участь у бойових діях на морі проти шведів (1788-1790; 1808-1809), блокаді ворожих портів і

перехопленні військових й транспортних човнів (1813).

Віце-адмірал (1824).

Член Адміралтейств-колегії (1828).

Кавалер орденів св. Ганни 1-го ступеня з діамантами, св. Володимира 2-го ступеня, св. Георгія 4-

го класу.

Відзначений золотою шпагою «За хоробрість».

Дружина нашого земляка Марфа Лобисевич після його смерті постриглася в черниці і пішла в

Горицький жіночий монастир Кирилівського повіту Вологодської губернії, на цвинтарі якого, зрештою, й була похована.

Серед друзів та близьких знайомих К. – М. Лазарєв, Ф. Беллінсгаузен, О. Авінов, О. Дурасов, Д.

Демидов та ін.

***

ОБОВ’ЯЗОК І ВІДВАГА

, з професійного кредо М. Коробки

Обов’язок, честь, відвага.

СЛУЖИВ МАЙЖЕ ДВА ДЕСЯТИЛІТТЯ, з «Біографії човна «Пам’ять Євстафія» на

sailing.shipmodelsbay.com

Закладений 15.1.1809. Розміри: 56,4x14,4x7,1 м. Гармат – 74. Будівельник Р. С. Ісаков.

Спущений на воду 30.9.1810, увійшов до складу БФ.

Брав участь у Вітчизняній війні 1812 і війні з Францією 1813-1814.

У 1812 р. на чолі ескадри під прапором контр-адмірала М. П. Коробки вийшов з Кронштадта до

Англії для сумісних дій з англійським флотом проти французького і 29.11 прибув в Ширнес. До

5.1814 знаходився в Англії, виходячи в рейди разом з англійськими човнами.

25.5.1814 у складі ескадри віце-адмірала Р. В. Кроуна вийшов з Ширнеса. 27.5 ескадра прийшла до

Шербура, де прийняла на борт російську гвардію, і 8.7 доставила її до Кронштадта.

У 8.1814 у складі ескадри Р. В. Кроуна «Пам’ять Євстафія» перевіз російські війська з Любека до

Кронштадта. У 1818-1819 у складі ескадр знаходився в практичних плаваннях.

Розібраний 1828 року в Кронштадті.

НАМ БАЖАЛИ ХОДОВОГО ВІТРУ, з книги Ф. Беллінсгаузена «Подвійні пошуки в

Південному Льодовитому океані і плавання навколо світу»

4 липня призначено нам знятися з якоря. О 6 годині пополудні за свіжого вітру, проходимо

бастіони Середньої й Купецької гавані, де перебувають: головний командир Кронштадтського

порту і військовий губернатор віце-адмірал Моллер, флотський начальник контр-адмірал

Коробка і велика купа народу.

Ми бачили прояв загального нам бажання щасливого плавання, глядачі махали капелюхами й

кричали: «Ура!». Ми відповідали, прокричавши п’ять разів «Ура»! З щирим відчуттям подяки

відсалютували фортеці і додали вітрил.

Шлюп «Мирний» також знявся з якоря і слідував за шлюпом «Схід». Швидкий хід і нічна темрява

приховали від нас те місце, яке сьогодні здавалося нам місцем чарівним.

Другий загін, шлюпи «Відкриття» і «Добромисний», знялися з якоря і прослідували за нами…

УРОДЖЕНА ЛОБИСЕВИЧ, з нарису О. Волкова «Адміральша – теща трьох адміралів»

Марфа Опанасівна Коробка, уроджена Лобисевич, походила з дворян Чернігівської губернії.

Батько її, Опанас Кирилович Лобисевич, – багатий поміщик, армійський полковник, дійсний

статський радник, в 1787-90 рр. був предводителем дворянства. Мати – Катерина Михайлівна

Губчиць.

Чоловіком М. О. Лобисевич став військовий моряк Максим Петрович Коробка, виходець з

«стародавнього малоруського шляхетства». Його предку «значковому козаку» Ієремію Коробці

(або Коробченку) в 1690 р. гетьманським універсалом були даровані села й присвоєний титул

потомственого дворянина Чернігівської губернії.

Максим Петрович мав відзнаку безвадної служби на флоті за 50 років, «зробив» 27 кампаній, не

раз нагороджувався за бойові успіхи. Велика частина його служби пройшла на морі.

У подружжя Коробок народилося п’ятеро дітей: сини Григорій (помер в дитинстві) і Федір (помер

в 1873), дочки Марфа, Єлизавета і Ганна.

З трьох чоловіків дівчат найвідоміший Олександр Павлович Авінов, який оженився на Єлизаветі

Максимівні. У числі гардемаринів, котрі відмінно закінчили Морський кадетський корпус, молодий Авінов був направлений на стажування до Англії, плавав під керівництвом знаменитого

Нельсона і брав участь в Трафальгарській битві. Потім опинився у полоні в іспанців.

Повернувшись додому, зробив блискучу кар’єру бойового моряка й організатора Чорноморського

флоту. Друг і однокашник М. П. Лазарєва, його перший помічник і заступник, О. П. Авінов –

герой Наваріна, учасник десантних операцій на Кавказі, начальник штабу Чорноморського флоту і

командир Севастопольського порту, мав ряд російських та іноземних нагород, дослужився до

звання повного адмірала.

У 1849 р. після загибелі сина в Піреї, здоров’я Авінова різко погіршало, він став втрачати зір, змушений був подати у відставку і переїхав до Петербургу, де працював на посаді члена

Адміралтейської ради до своєї смерті в 1854 р. Похований разом з дружиною на цвинтарі

Воскресенського дівочого монастиря. Могила їхня під загальним пам’ятником збереглася і

знаходиться у хорошому стані.

Ганна Максимівна Коробка вийшла заміж за старшого брата М. П. Лазарєва – Андрія