ГОРДІН Яків

ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: єврейсько-американо-російський.

Драматург, публіцист. Псевдоніми – Іван Колючий, Яків Михайлович, Ян.

З міщанської родини.

Народився 1 травня 1853 р. в м. Миргороді Полтавської губернії Російської імперії (нині –

районний центр Полтавської області України).

Помер 11 червня 1909 р. в м. Нью-Йорку (США).

Спеціальної освіти не мав.

Працював викладачем Єлизаветградського єврейського казенного училища.

Друкувався в газеті «Єлизаветградський вісник», журналі «Тиждень».

Автор п’єс, серед яких найвідоміші «Єврейський король Лір» (1892), «Міреле Ефрос» (1898), «Бог, людина і біс» (1900), «Клятва» (1900), «Сирітка Хася» (1903). Сюжети більшості з них автор

запозичував у Ф. Шіллера, К. Гуцкова, М. Гоголя, О. Островського, В. Гюго, Г. Ібсена.

Навіть оригінальні його доробки написані під сильним впливом європейської драми.

Усього перу нашого земляка належить понад 70 п’єс. Низка дослідників важає його реформатором

єврейського театру.

Уже по смерті вийшов 2-томник вибраних драм (1911).

Деякі п’єси стали основою для перших єврейських фільмів, знятих на перших єврейських

кіностудіях.

Боячись переслідування з боку царського режиму, емігрував до США (1890).

Серед друзів та близьких знайомих Г. – Я. Адлер, С. Русова, Б. Томашевський, З. Лібін, Д.

Кесслер, Л. Кобрін, О. Димов, М. Товбін та ін.

***

ЄВРЕЇ МАЮТЬ ЄВРОПЕЗУВАТИСЯ

, з політичного кредо Я. Гордіна

Єврейство може існувати, розвивати культуру і цивілізацію, лише розчинившись в європейських

народах.

ЗАСНУВАВ СЕКТУ, з статті Ш. Маркіша «Третій батько-засновник, або «До чужих багать»

Гордін заснував «Духовно-біблейське братерство» – секту, яка заперечувала і засуджувала увесь

постбіблейський іудаїзм скопом, а також увесь єврейський спосіб життя і усі традиційні єврейські

заняття – комерцію, банківську справу, посередництво тощо, – як такі, що буцімто виправдано

провокують антисемітизм.

НІ – ЕКСПЛУАТАЦІЇ, з розвідки І. Петрова «Краса і гордість нашого краю»

Софія Русова – третя пані, яка залишила спогади про наш край в книзі «Мої спомини», називала

Єлизаветград «одним з найкультурніших міст».

Русова познайомилася тут з Я. Гордіним – відомим єврейським письменником, засновником

«Біблейського братерства» – суміші християнства і іудейства. Він пропагував землеробство серед

євреїв, в синагозі закликав їх відректися від експлуатації.

ДО ПРАЦІ, БРАТТЯ, з «Електронної єврейської енциклопедії»

Під впливом релігійно-громадських поглядів Л. Толстого і штундистів (баптистська секта на

півдні Росії), а також народницьких ідей Гордін створив 1880 року «Духовно-біблейське

братерство» з метою радикально реформувати життя євреїв. Їх духовне відродження і

перевиховання, за його міркуваннями, можливе лише з перетворенням традиційної релігії на

раціоналістичне етико-соціальне вчення, засноване на біблейському іудаїзмі, очищеному від

обрядовості, приписів Талмуда і наступної равіністичної літератури.

Шлях до морального вдосконалення Гордін бачив в зверненні до фізичної праці, передусім

землеробської, у відмові від занять торгівлею, оренди лісів, утримання шинків і заїжджих

будинків тощо.

Пропаганда ідей Гордіна, зовні прохристиянських, а за суттю асиміляторських, не мала великого

успіху. Невдоволення багатьох євреїв викликала його стаття, надрукована після погромів 1881 р.,

в якій Гордін звинуватив євреїв в тому, що вони самі викликали погроми «своєю пожадливістю, настирливістю і пронозливістю».

ВИКЛИКАВ ЗАЦІКАВЛЕНІСТЬ У ВІДОМИХ ЛЮДЕЙ, з замітки В. Боська «Гордін Яків»

У 1880 році Я. Гордін в Єлизаветграді організацію «Духовно-біблійне братство», яке намагалось

примирити іудаїзм з християнством (проіснувало близько 10 років). Познайомитися з його

діяльністю до міста приїздило багато відомих людей.

ПРИНЦИПОВА ПОСТАТЬ, з статті Г. Еліасберга «Цурік цу зайн фолк!»: російсько-єврейський

Нью-Йорк 1910-х рр. в п’єсі Леона Кобріна»

Згодом він (Кобрін Л. – авт.) писав, що в його житті залишили незгладимий слід двоє: Х.

Житловський і ...Я. Гордін, зустріч з яким також відбулася в Америці. Обоє вони, як вказував

Кобрін, були природженими лідерами і природженими ораторами.

...Дебют Л. Кобріна як драматурга відбувся в 1899 р., коли він подав на обговорення до

театрального товариства «Фрайе ідіше фолькс-біне» п’єсу «Мінна». В ході обговорення було

вирішено переробити текст спільно з Я. Гордіним. Сюжет про загибель жінки, яка закохалася в

жениха своєї доньки, був новим в єврейській драматургії. Гордін, котрий побачив в ньому

схожість з ібсенівською драмою «Нора», запропонував доповнити назву «Мінна, або Нора з

єврейського кварталу».

Надалі п’єса тривалий час з успіхом ставилася в Нью-Йорку. Про непрості обставини спільної

роботи, а також про своє бачення творчості Я. Гордіна Л. Кобрін писав в мемуарній книзі

«Спогади єврейського драматурга».

Безумовно, яскрава постать Я. Гордіна як знакової фігури в розвитку нового ідішського театру

була принциповою для Л. Кобріна.

ЗАКОХАВСЯ В ТЕАТР, з нарису М. Лоєва «Украдена муза»

Дмитра Жаботинського я згадаю в книзі ще не раз. Він з роками стане провідним актором

Київського державного єврейського театру, виконавцем низки головних ролей. Йому присвоять

звання заслуженого артиста УРСР. Але це буде потім...

Тут же я зазначу, що він був моїм земляком, з Черкас. ...Ще хлопченям став синагогальним півчим

у кантора Якобсона. Якось їх хор запросила російська трупа, котра, гастролюючи в Черкасах,

грала п’єсу єврейського драматурга Якова Гордіна «Бог, людина і диявол». Вони мали

зображувати в пролозі спектаклю «хор ангелів». Потім усім їм дозволили дивитися спектакль. Ось

саме тоді він уперше в житті